Конспекти

Математика

                        

Тема. Віднімання числа 4 з переходом через десяток. Прості задачі на знаходження суми з вживанням терміну «стільки, скільки».

Мета. Формувати обчислювальні навички числа 4. Продовжити роботу над задачами з вживанням терміну «стільки, скільки».                   Розвивати логічне мислення, швидкість обчислювальних операцій, емоційно-чуттєву сферу дитини.

 Виховувати національну свідомість, бережливе ставлення до хліба, любов і повагу до хліборобів.

Обладнання: серія сюжетних картин «Як хліб на стіл прийшов», сигнальні картки, світлофори,корзина з пиріжками.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Сьогодні до нас на урок завітав наш друг Пиши-Читайлик. Але він чимось дуже стурбований. А справа в тому, що Пиши-Читайлик обійшов уже немало шкіл і вияснив, що діти не знають, а може тільки забули за літо «історію» смачних бубликів і калачів, печива і пахучого хліба.

Давайте закриємо на хвильку очі і відчуємо запах свіжеспеченого хліба... Це пахне життя! Це пахне хліб! Неповторний запах – робить хліб живим, частиною душі кожного з нас.

Ось чому Пиши-Читайлик дуже хоче, щоб ми знали секрет тяжкої дороги хліба на стіл. Але цей секрет він відкриває тільки старанним діткам, тим хто хоче вчитися, гарно писати, швидко рахувати і розв’язувати приклади й задачі.

Я пропоную, для початку, показати Пиши-Читайлику, як ми гарно пишемо.

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок.

1.                                                                                                                                                                                                                                                       Хвилинка каліграфії: 4

                                         14

- Які числа ми записали? (однозначне і двозначне)

- Скільки одиниць у числа 14? (14), розрядних одиниць? (4)

- Скільки десятків? (1)

Ви всі дуже старались і Пиши-Читайлик відкриває нам перший етап дороги хліба на стіл.

І етап.

Для початку поле треба зорати (сюжетна картинка прикріплюється на дошку)

2. Математичний марафон

А зараз, для того щоб нам легко працювалось, проведемо математичну розминку. Візьміть в руки сигнальні картки.

1.

Ось до класу на урок

Залетіло шість сорок,

Дві пізніше прибуло.

Скільки всіх птахів було?(8)

2.

Чотири індики

Пішли на музики,

Танцювали, гупали.

Скільки ніжок стукали? (8)

3.

Десять хлопчиків завзято

Вперто сперечались.

Двох із них забрала мати.

Скільки їх зосталось? (8)

4.

Під дубочком п’ять грибочків,

Під сосною їх чотири.

Скільки разом?

Полічили? (9)

5.

Є в зайчихи семеро малят

Неслухняних зайченят.

На обід їх мати жде.

Три прийшли, а скільки йде? (4)

ІІ етап

- Пиши-Читайлик відкриває другий етап дороги хліба на стіл. Зернятко хліба нагадує дитину в сповитку. Немовлятко – іскринка життя, джерельце життя у згорточку. Засіваймо його у землю.

ІІІ. Засвоєння знань, умінь і навичок.

1. Перевірка табличних випадків додавання числа 4. Гра «Хто швидше?»

 Пиши-Читайлик питає: «Чи всі учні добросовісно готують д/з?» От ми зараз і перевіримо.

І варіант

1+4

3+4

5+4

7+4

9+4

ІІ варіант

2+4

4+4

6+4

8+4

9+4

Взаємоперевірка. Оцінювання робіт.

Пиши-Читайлик дуже задоволений. Він бачить ваше бажання знати історію хліба.

ІІІ етап.

Немало прийдеться хліборобам докласти зусиль на цьому етапі вирощування хліба. Щоб колос виріс, налився важкими зернятками, дозрів, щоб шкідники його не знищили. (сюжетна картинка на дошці)

2.                                                                                                                                                                                                                                                       Вставити знаки «+»,  «-» і пропущене число.

7 + - ... =11

9 +  - ...=12

8 +  - ...=12

Діти відповідають з місця, у кого правильна відповідь записують біля дошки. Всі працюють у зошитах.

3.                                                                                                                                                                                                                                                       Фізкультпауза. Діти згадують склад числа 4. (оплески)

ІV. Робота по засвоєнню таблиці віднімання числа 4 з переходом через десяток.

Прийом віднімання з переходом через десяток, я сподіваюсь, всі вже знають. Хто хоче попрацювати біля дошки і пояснити віднімання числа 4?

11 – 4 = 7                          12 – 4 = 8                  13 – 4 = 9

                                                                             

     1    3                                  2     2                3     1

Складання таблиці в зошитах і на дошці.

- Пиши-Читайлик дозволяє нам зібрати урожай, адже всі дуже гарно потрудились. Хлібороби вивели в поле комбайни. (сюжетна картинка на дошці)

3. Робота з підручником с.28 №144

- Робота біля дошки (2 прикл.)

- Коментування з місця (2 прикл.)

- Самостійна робота (2 прикл.)

(Взаємоперевірка, використати світлофори. Аналіз роботи.)

Відкривається слідуючий етап дороги хліба на стіл.

Фізкультхвилинка

V. Робота над задачами.

- Сьогодні ми згадаємо задачі в яких зустрінеться термін «стільки, скільки».

- На полотні скільки бубликів?

- Хто в нижньому ряду виставить стільки ж булочок?

- Чи однакова кількість бубликів і булочок? Згадали? А зараз розв’яжемо  задачу №144 с.29. Прочитайте задачу, як бджілки, і не забудьте її зрозуміти, уявити життєву ситуацію.

- Що в задачі означає число 9?

- Що в задачі означає число 2?

- Що сказано про вільхи?

- Яке питання задачі?

Задача

 9 + 2 = 11 (в.)

Відповідь: 11 вільх.

Пиши-Читайлик каже, що пора урожай обмолотити, просушити, перемолоти на борошно і відправити на хлібозаводи, де й спечуть запашні хлібини.

Здавна хлібу надавали здебільшого круглої форми, ототожнюючи його із сонцем. Якщо в домі пахне хлібом – тут злагода та щастя, якщо в державі колосяться хлібні поля – тут мир і достаток. Хліб – це честь, хліб – це рука допомоги, хліб – сила, могутність держави. Хліб – це святість.

І я впевнена, що в класі у нас жодна дитина не кидається хлібом, не дозволить це зробити і будь-кому. І, дізнавшись сьогодні про тяжку працю хліборобів, буде поважати цих людей.

Міжпредметний зв’язок. Давайте згадаємо, яку казку на уроці читання  ми читали. Яка основна думка цієї казки?

                                      Підсумок уроку

- Що ми вчилися робити сьогодні на уроці?

- Пропоную написати математичний диктант, щоб підвести підсумок уроку.

1. У Миколи було 6 олівців. Мама дала йому стільки ж. Скільки стало у Миколки олівців?

2. На даху сиділо 8 голубів і 4 синички. А горобців було стільки, скільки голубів і синичок разом. Скільки було горобців?

3. Знайти суму чисел 10 і 4.

4. Зменши 12 на 4.

5. Запиши суму чисел 9 і 3.

Перевіряємо, використовуючи світлофори.

-                                                                                                                                                                                                                                                            Молодці! Ви дуже гарно сьогодні працювали на уроці.

-                                                                                                                                                                                                                                                            І для  вас смачненькі пиріжки від мам. (Мами пригощають дітей пиріжками)



 

            Урок позакласного читання

Тема.Деревце роду.

Мета. Ознайомити із символами роду, родинними традиціями. Вчити дітей слухати співбесідника, говорити, читати. Формувати навич­ки правильного виразного читання. Показати дітям значимість сім'ї у житті людини. Виховувати почуття відповідальності за свої вчинки, чуйність, доброту, людяність, бажання наслідувати кращі зразки пове­дінки членів сім'ї.

Обладнання. Тематична виставка книг, ілюстрацій, збірники творів "Позакла-

сне читання. 2".

                                                        Хід уроку

І. Організація класу.

    - З давніх пір і по нині

    Кажуть всі в Україні:

    «Здоровенькі були!»

    Привітайтесь і ви.

ІІ. Мовна розминка.

1.Промовляння скоромовок.

Вчитель:   -Продзвенів дзвінок.

                   -Починається урок.

                   - З чого ж нам його почати?

Діти :      

                    - Скоромовку розказати.

Вчитель: 

                   - Поправляєм язички, щоб не плутались значки.

                   - І про мишок діалог, щоб цікавим був урок.

                   - Перший ряд вже починає – скоромовку промовляє.

    Діти:

                   - Мама вчить мене читати, вчить мене читати тато.

                   - Вчить дідусь і вчить бабуся, скоро-скоро я навчуся.

    Вчитель:  

                    - Другий ряд теж не дрімає і швиденько промовляє.

    Діти:

                    - Начитався букварика та й малюю косарика.

                    - Коси сіно, косарику, на своєму гектарику.

    Вчитель:

                    - А тепер у класі тиша, щоб почуть розмову мишок.

    Діти:

 - Мишка мишку запитала: «Що сьогодні поробляла?»

 - Відказала мишка мишці: «Букву А шукала в книжці.

                      - Буду азбуку вивчати, щоб самій казки читати».

2.Зарядка для язичка.

 — Де ж наш пустун-язичок?

Знов ліг на бочок і мовчок?

 А ми зараз його розбудимо!

— Поплямкали губками.

—  Поклацали зубками (щоб міцніші були).

—  Посичали гускою: с-с-с.

—  Подзижчали комариком: з-з-з.

—  Подирчали трактором: др-р-р.

—  Пошуміли вітерцем: ш-ш-ш.

3. Вправи на розвиток швидкості читання

1. Чистомовка

         Ат-ат-ат — мама, тато, брат.

         Ра-ра-ра — я й мала сестра.

         М'я-м'я-м'я — це моя сім'я.

         Ся-ся-ся — а якщо бабуся

        Усь-усь-усь — і старий дідусь,

        Ки-ки-ки — дядьки і тітки,

         На-на-на — то це — родина.

         

            2. Гра «Спіймай спільний звук».

      

      Мама, мак, місто, рама, сом, марка.                        ( м)

     Молоко, морозиво, комір, омар, волосся.                    ([о])

    Рідний народ, родина, народився, брат.                     ([р])

          3.  Гра «Блискавка».     

Слова для миттєвого розпізнавання: рід, сім 'я, народ, наш, рідна, родна, велика,

 український.

Учитель вішає їх на дошку у дві колонки: 1 — назви предметів,  2 — ознаки.

— Утворіть із цих слів словосполучення (український народ,  рідна сім'я, велика родина, наш рід).

 

ІІІ Підготовча робота перед ознайомленням з темою уроку.

1. Словникова робота.

—  Послухайте пояснення словосполучень і скажіть, про яке саме ідеться:

• Одне або ряд поколінь, які пішли від одного предка. (Наш рід.)

• Тато, мама, брат, сестра + ви — це... (рідна сім'я.)

• Група людей (родичі), яка складається з батьків, дітей, бабусь і діду­сів, які живуть разом. (Велика родина.)

•  Населення, люди, які живуть у нашій країні. (Український народ.)

2.  Мовно-логічне завдання.

—  Розмістіть ці словосполучення від найменшої групи людей до найбільшої. Обґрунтуйте свій вибір.

ІV.Повідомлення теми та мети уроку.

1. Наш дивний світ –

такий, як казка.

Тож бережи його, будь ласка.

  - Перед вами павутинка зі складів. Поєднуючи їх, прочитайте слова, що стануть темою нашого уроку.

                                    Де                                          ро

                      ре                                 вце                                     ду.

2. Щоб краще зрозуміти про що буде йти мова послухайте уривок з пісні «Родина...».

- Про що йдеться в пісні?

- Яка головна думка пісні?

- То як ви розумієте тему « Деревце роду»?(...).

3.Вступна бесіда.

- Кожен із нас живе в своїй родині серед близьких і дорогих людей. Тато, мама, діти — це родина. Дід, баба, дядько, тітка, дядькові і тітчині діти – рідня. А вся рідня, теперішня і давнішня, — це рід. Рід до роду — то народ. Від любові до своєї родини починається велика любов до свого народу, до своєї землі.

- З давніх-давен велику сім'ю порівнювали з великим деревом, яке міцно тримається за землю своїм корінням, а гілками тягнеться до неба, до сонця. Чим грубший і вищий стовбур, тим старовинніший рід. Нижні гілки — це лінія дідусів та бабусь; трохи вище розмістилися батьки: тато і мама, а також дядьки, тітки. На найвищих тоненьких гілочках прикріпилися брати і сестри.

3.Вправа з пальцями.

Оцей пальчик — наш дідусь,

Оцей пальчик — баба.

Оцей пальчик — наш татусь,

 Оцей пальчик — мама.

А цей пальчик — буду я! От і вся моя сім'я!

4. Робота з виставкою книг.,

- Які з книг, що є на виставці, ви читали?

- Які книги вам сподобались?

-Якою б книжкою ви доповнили виставку?

- За заголовком книги (вчитель пропонує або учень вибирає) здогадатись про її зміст.

V.Робота над віршем Н. Кир'ян «Деревце роду».

—  Прочитайте вірш.

—  Про що в ньому йдеться? (Про те, що кожна родина в країні плекає деревце.)

—  Які саме деревця садять і вирощують люди? (Вишні, яблуні, дуби, горіхи.)

—  Чи знаєте ви, коли зазвичай висаджують дерева біля батьківського порога? (Коли народжується дитина.)

—  Навіщо висаджують дерева? Дайте відповідь словами вірша. («Щоб квітла Україна...»)

—  Чи тільки квітом дерев квітне Україна, чи тільки за ви­рощені дерева дякує вона? (Ні, Україна квітне дітьми й дякує за дорослих людей.)

-— Для чого потрібно плекати деревце? («Для того, щоб прикрасити свій батьківський поріг.»)

—  У чиїй родині існує таке деревце роду? Розкажіть, воно з'явилося, як за ним доглядають.

V. ПРОЕКТ 1:  «Моє родовідне дерево».Діти отримують завдання заздалегідь.

    Намалюй своє родовідне дерево(роботу можна доповнити фотографіями із сімейного альбому).

План-інструкція проекту

1.  Розглянь сімейний альбом. Розпитай батьків про свою родину. 

2.  Намалюй на великому аркуші паперу дерево: коріння – це твої дідусі і бабусі, гілки – це їхні діти , листочки – це ти і твої братики чи сестрички.

Отже на «корінні»  -  наклей фотографії дідусів і бабусь, на гілках - фотографії твоїх дядьків і тіток, а також тата і мами., а на верхівці на листі – фото твоє власне

і фото твоєї рідної сестри(сестер) чи брата(братів)

3.  Оформи титульну сторінку.  

4. Склади й запиши у зошит з читання невелику розповідь про свою родину.

Перевірка проектів, зачитування розповідей учнями про родину.

VІ. Робота над віршем Марійки Шдгірянки «Моя мама»

—  Прочитайте вірш. Кому він присвячений? (Мамі.)

—  Яке ставлення матері до дитини змальовано у вірші? (Любов, ніжність, ласку.)

— Із чим порівнює поетеса маму? (З ясним сонцем, легким вітерцем, молоденькою ягідочкою, крилами, ангелами, що несуть урай.)

—  Із ким ви можете порівняти свою матусю?

—  Які слова вона вам говорить?

—  Які ласкаві слова ви говорите мамі?

—  Знайдіть слова, за­стосовані автором, щоб описати, що йому снилося, а що було насправді.

VІІ .Фізкультхвилинка.         

VІІІ. Робота над італійською легендою «Багатій і бідняк»

1. Читання легенди.

а) 1об. «ланцюжком».

б) 2об. «луною».

в) 3об. «Вовк і заєць».

г) 4об. «Хвости».

2. Аналіз прочитаного.

—  Хто є головними героями легенди? (Два хлопчики.)

—  Чим відрізнялися хлопчики один від одного? (Старший був багато вбраний, на меншому була латана сорочка.)

—  Що викликало захоплення багато —  Чим був засмучений менший? (Тим, що його чуб був не із справжнього золота, бо інакше його мамі не довелося б тяжко

працювати.)

—  Які слова малого викликали ще більше захоплення спів­розмовника? (Про те, що в нього б мама.)

—  Які відносини були між мамою й біднішим хлопчиком? і (Вони любили, поважали, турбувалися одне про одного.)

—  Чому старший хлопчик зітхнув? (Бо в нього мами не було.)

—  Чому менший хлопчик заплакав, назвавши старшого біднішим за себе, адже в останнього було все, що йому за­манеться? (У нього не було найголовнішого — уваги, любові,ніжності, мами.)

—  Кого з хлопчиків можна назвати дійсно багатим, а ко­го — бідним?

—  Чого вчить ця легенда? (Любити батьків, осявати свокм любов'ю життя інших.)го хлопчика? (Золотий чуб меншого хлопчика.)

3. Переказ легенди за малюнками.

Робота в групах.

4.

—  Хто з вас вважає себе багатим?

ІХ. Робота над віршем Е. Саталкіної «Обійми дідуся»

—  Прочитайте вірш.

—  Про кого йдеться у вірші? (Про дідуся й онуку.)

—  Чого засоромилася онука? (Того, що в дідуся брудні руки.)

—  Чим дідусь забруднив руки? (Роботою, війною.)

—  Чому онука мала вибачитися перед дідусем? (Тому, що вона образила дідуся.)

—  Як слід ставитися до старших у сім'ї?

—  Що ви можете розказати про своїх дідуся й бабусю?

—  Які стосунки між дідусями й бабусями та вами у ваших родинах?

Х. Робота над твором В. Сухомлинського «Народився братика

—  Прочитайте оповідання « мовчки».

—  Про яку подію йдеться у творі? (Про народження бра­тика в дівчинки Оленки.)

—  Що відчувала Оленка, дізнавшись про народження бра­тика? (Радість.)

—  Яке почуття виникло в Оленки, коли вона побачи­ла маму, що вночі схилилася над колисочкою брата? (За­здрість.)

—  Чому вона засмутилася? (Бо подумала, що мама вже не любитиме її так, як раніше.)

—  Що порадила Оленці мама у відповідь на такі її слова? (Щоб спитала в Сонця, як воно ділить тепло між людьми.)

—  Як же Сонце ділить тепло між людьми? Прочитайте. («Для кожної людини все моє тепло».)

—  Як ви гадаєте, чому мама дала Оленці "таку пораду? (Бо хотіла, щоб та зрозуміла: мамина любов не ділиться між дітьми, а вся, без залишку віддається кожному з них.)

—  Чи була в когось із вас подібна ситуація? Що ви від­чували? Як повелися ваші батьки? Що вони вам сказали?

ХІ. Підсумок уроку.

—   Про що ми говорили на уроці?

—    Як повинні жити усі члени родини?

—    Це дуже важливо, щоб сім'я, родина була згуртованою, дружною, міцною. Бо сильна сім'я, родина, рід — це міцна держава. У кожного з нас є своя родина. І якщо складемо всі родини — це весь український народ, вся Україна.

.                     

Родина, родина — від батька до сина,           

Від матері — доні добро передай.

Родина, родина — це вся Україна

З глибоким корінням, з високим гіллям.